Олександр Бобкін: «Моя робота – навчати хлопців правильному хокею!»

Тренер юніорської збірної команди країни Олександр Бобкін про навчально-тренувальний збір, підготовку гравців та турнір у Франції.

1. Нещодавно відбулися три товариські гри з юніорською збірною Франції. Як у загальному оціните виступ своїх хлопців? Хотілося б окремо пройтися по кожній грі.

Почнемо з того, що ми мали можливість підготуватися  до ігор у Франції. Наш навчально-тренувальний збір розпочався 6 грудня і ми мали п’ять повноцінних днів для тренувань. На жаль, хлопці приїхали до складу збірної не у втішному функціональному стані. Саме тому, окрім тактичної підготовки, роботою над баченням гри, ми займалися і функціоналом. Адже тести і нормативи, які складали гравці в перші дні, показали їх низьку готовність. Такий результат і отримали у Франції. Вони протрималися півтори гри. У першому матчі відчували себе добре. Фізичні кондиції були на рівні. Не зважаючи на те, що пропустили першими, провели чудовий другий період, контролювали гру. У кінці самі собі створили проблеми – прикре вилучення на дванадцять хвилин. Проте, змогли довести матч до перемоги і останню шайбу закинули вже у пусті ворота суперника. На наступний поєдинок і ми, і французи змінили голкіперів, змінили п’ятірки. Пів гри все йшло за планом, ми були задоволені діями наших гравців, але потім вони дещо підсіли, а суперник навпаки активізувався. Таким чином, дотягнули до овертайму і, на жаль, знову вистоявши меншість, пропустили «постріл».

Третя гра не видалася тільки у результаті.  По тактичних діям вона нам сподобалася найбільше. У першій зміні стартового періоду наш центральний нападник отримав п’ятихвилинне вилучення. Згодом, отримали ще два вилучення. Майже десять хвилин простояли у меншості і хлопці отримали колосальне навантаження. Ми вистояли, але потім пропустили. Рук не опускали і змогли зрівняти, проте, на кінець нас не вистачило.

Три різних гри по рахунку, але по малюнку – у кожній ми прибавляли, і прибавляли.

2. Для вас цей турнір був першим у ролі тренера юніорської збірної команди України? Чи хвилювалися? Поділіться емоціями.

Непросто турнір, а й збір. Я дуже вдячний за організацію. У нас декілька разів змінювалися плани: спочатку був турнір в Угорщині, потім хотіли спробувати у Польщу, але не склалось. Ми вже домовилися про дві товариські гри з «Білим Барсом» та «Крижаними Вовками». Але оперативно надійшла пропозиція з Франції. До останнього не було зрозуміло, чи вдасться скористатися можливістю подивитися, випробувати хлопців поруч з таким сильним конкурентом. Все склалося якнайкраще, тому я задоволений. Спрацювали особисті домовленості між президентом нашої федерації Анатолієм Брезвіним та президентом федерації хокею Франції Люком Тардіфом, і ось ми вже в Парижі.

Враження надзвичайно позитивні. Спортивна інфраструктура міста, у якому ми перебували приємно здивувала. Плюс наш готель був близько до арени. Харчування і проживання дійсно було на високому рівні. Велике дякую французькій стороні за це, і нашій Федерації за те, що зорієнтувалися і швидко допомогли організувати поїздку. Ще й довелося летіти через Стамбул. Там нещодавно відкрили новий аеропорт і ми були трішки в приємному шоці, коли йшли від одного терміналу до іншого хвилин сорок. Приблизно три з половиною кілометра. Тому хлопці не розслаблялися навіть під час перельоту (сміється).

3. Ви є тренером команди «Білий Барс» 2002 – 2003 років народження. Чим відрізняється робота з цими двома командами?

 У клубі наша головна мета – підготовка резерву для старшої команди «Білий Барс», плюс розвиваємо і навчаємо молодих хлопців. А збірна – обличчя країни. І хоч це тільки початкова – юніорська, завдання відрізняються. Гравці приїжджають і не мають права на помилку. Якщо у клубі у них є «запас» ігор, тренер може дати відпочити, чи навпаки. У збірній треба проявляти, показувати себе постійно. Часу на відпочинок немає. А моя робота одна – навчати хлопців правильному хокею.

4. Тренерський штаб юніорської збірної такий же, як і у «Білого Барсу». Гарний робочий тандем з Костянтином Буценком. Чи не хотілось вам попрацювати з іншим тренером?

Коли я закінчив свою спортивну кар’єру (прим. 2013 рік, ХК «Білий Барс»), я підійшов до Костянтина Буценка з проханням дати мені роботу в дитячо-юнацькій спортивній школі. З цього все почалося. Згодом ми почали працювати у Білій Церкві. Школа там функціонує вже шість років. Коли Костянтин Єфименко після року перерви вирішив відродити клуб,  Костянтин Буценко запропонував мені допомагати  і зі старшою командою «Білий Барс». Усі хлопці 2002 – 2003 років народження, які грають за молодшу команду «барсів», теж росли на очах Костянтина. Зараз ми їх запрошуємо вже і в старшу команду. Тому коли від Федерації я отримав пропозицію очолити юніорську збірну, я не вагався ні хвилини на рахунок свого помічника. Мені було за честь запросити такого спеціаліста, тим більше, що працюємо ми разом вже дуже давно. І я вважаю, що в дитячому хокеї Костянтин Буценко чи не найсильніший тренер у нашій країні.

5. Які враження від Франції? Чи відвідали екскурсію?

Ми знали, що через швидкі збори і купівлю авіаквитків, ми ще на добу залишимося у Франції. Тому менеджер нашої команди Андрій Дворник попросив французьку сторону влаштувати нам оглядову екскурсію. І французи пішли на зустріч. На автобусі нам показали усі пам’ятки Парижу. Це зайняло приблизно години дві. А потім нам дали ще дві вільні години, тому всі гравці сходили і до Ейфелевої вежі, і до Тріумфальної арки. Ми були приємно вражені і вдячні французам, адже зазвичай, коли ідеш на турніри окрім автобуса, готелю, арени більше нічого не бачиш.

6. Вже у квітні ви вирушите до італійського Асьяго. Чи буде підготовка хлопців відрізнятися? Чи буде кардинально різнитися склад команди?

Це був перший збір. Ми не змогли запросити усіх, кого хотіли. Я спеціально не виділяв нікого з хлопців. Це наше внутрішнє командне. Звісно, є гравці, які проявили себе, але ми завжди чекатимемо ще більшого. Тренерський штаб поки точно не буде оголошувати тих, хто не виправдав надій. Але є дуже важливий момент: якщо гарно працювати у своїх клубах, зробити роботу над помилками, завжди можна отримати другий шанс.

Очевидно, що склад на матчі чемпіонату буде відрізнятися. Хочеться дати можливість проявити себе, тим кому не вдалося бути присутнім на першому зборі. І якщо перед навчально-тренувальними зборами завдання для хлопців різняться, на чемпіонаті світу воно одне. Ми оберемо найсильніших і поїдемо його виконувати.

FAVBET – Титульний Спонсор юніорської збірної команди України.