100 РОКІВ IIHF

Швед Ульф Стернер - перший європеєць у НХЛ

ПРИГОДА №70

Швед Ульф Стернер - перший європеєць у НХЛ
27 січня 1965 року - Нью-Йорк

Міжнародний дебют вісімнадцятирічного Ульфа Стернера прийшовся на Олімпійські Ігри 1960 року. Наступні чотири роки він був кращим центром на всіх міжнародних змаганнях. Він грав у команді, що добула історичне золото чемпіонату світу 1962 у Колорадо Спрингс, а рік по тому привів свою збірну до срібних медалей. На Олімпіаді-1964 в Інсбруку Стернер став кращим бомбардиром, набравши 11 очок у 7 іграх.
 

Ульф Стернер - европейський піонер у НХЛ. Фото: Hockey Hall of Fame

Гравець з чудовим катанням, точним пасом і неперевершеним гольовим чуттям, він одержав запрошення «Нью-Йорк Рейнджерс» спробувати свої сили в НХЛ у квітні 1963 року. У той час залучення до НХЛ для європейця було рівносильне висадженню людини на Місяці. І центрального нападаючого шведського клуба топ-дивізіону «Фролунд» із Іетеборга  це зацікавило. У жовтні 1963 року він прибув у Нью-Йорк для участі в тренувальному таборі. У той же самий час клуб «Торонто Мейпл Ліфс» запросив двох шведів у свій кемп: воротаря К’єлла Свенсона і нападаючого Карла-Горана Оберга. Тренер Торонто Пунч Імлач направив обох у фарм-клуб, грати за який вони відмовилися. НХЛ або нічого -- і вони повернулися у Швецію. Стернер тим часом уклав угоду на п'ять ігор за «Рейнджерс», але через побоювання, що напередодні олімпійського сезону це може вплинути на його аматорський статус і можливість зіграти в  Інсбруку, він відмовився грати за «Рейнджерс» у цьому сезоні.
 
На наступний рік Стернер прибув у кемп повним рішучості грати в НХЛ. Він зробив чудове враження на тренувальному таборі і продемонстрував свою майстерність у виставочних матчах у складі «Рейнджерс». Він погодився почати сезон у клубі «Сейнт-Пол Рейнджерс», що виступав в Центральній лізі. Два місяці по тому він адаптувався і, приклавши величезні зусилля, був переведений у «Балтімор Кліпперс», що виступав в АХЛ. І знову він виділився своєю майстерністю, заслуживши право виступати в якості центрфорварда першої ланки з Кеном Шінкелом і Реєм Брунелом. Стернера могли дорікнути тільки в його небажанні грати в контактний хокей, але цьому було своє пояснення -- у міжнародному хокеї заборонялася силова гра в зоні нападу, так що він просто не був готовий до матчу, протягом  якого його постійно атакують.

Незважаючи ні на що, Стернер здорово грав за Балтімор і на початку нового року був викликаний у «Рейнджерс» виступати в НХЛ. Його дебют відбувся 27 січня 1965 року в матчі з "Бостон Брюінс". Так він став першим європейським гравцем, що прийняв участь у грі НХЛ. Але Стернер провів тільки чотири матчі, і не набравши жодного  вічка, повернувся в лігу рангом нижче. Хокеїсти «Брюінс» грали проти нього дуже жорстко, а він відмовлявся грати в подібній манері. Він з великим небажанням приймав силову манеру гри. І після ще одного місяця, проведеного в мінорній лізі, Стернеру стало ясно, що він не одержить ще одного шансу на Медісон Сквер Гарден. Він прийняв рішення повернутися додому по закінченні сезону, але і за час, проведений в АХЛ, він домігся дуже непоганих статистичних показників: 18 голів і 44 очка в 52 матчах.
 
Наступні десять років Стернер грав у Швеції і на міжнародній арені, заробивши репутацію одного з кращих гравців свого часу. У 1969 році, коли Стернер одержав титул кращого нападаючого чемпіонату світу, МФХ прийняла північноамериканські правила, що дозволяють застосування силових прийомів по всій площадці. І через усього 4 роки Бор’є Салмінг відправився в НХЛ на довгих 17 років.  Його також намагалися залякати силовою грою, але оскільки він уже мав подібний досвід, йому виявилося легше адаптуватися. Однак саме Стернер ввійшов в історію, як перший європейський гравець, що зіграв у Національній хокейній лізі. Нехай і усього чотири ігри.

Усі пригоди можна знайти на сторінці "100 кращих історій століття"

Оригінальні тексти англійською мовою розміщені на офіційному сайті Міжнародної федерації хокею.

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ: